Роздольська сільська об'єднана територіальна громада

5 соціально-трудових гарантій для осіб з інвалідністю

Люди з інвалідністю мають рівні права у сфері праці й зайнятості з іншими категоріями населення. При цьому залучення таких людей до трудової діяльності вимагає надання їм додаткових переваг.

Законодавством передбачено низку гарантій, спрямованих на реалізацію трудового потенціалу осіб з інвалідністю. Державна служба зайнятості прагне нагадати про пільги для цієї особливої категорії працездатних людей.

• Пільгові умови працевлаштування
• Пристосування умов праці до фізичних можливостей людини
• Необхідність дотримання медичних рекомендацій
• Сприятливі умови надання відпусток
• Особливості набуття статусу безробітного:

Статусу безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого законодавством пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та яка офіційно працювала та сплачувала внески не менш ніж 6 місяців до моменту реєстрації в державній службі зайнятості. Реєстрація особи з інвалідністю здійснюється на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи особі з інвалідністю відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у людини кваліфікації та знань, з урахуванням її можливостей та побажань (ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Більш детально за посиланням: https://is.gd/sE4XOB

ТОП 5 нюансів оформлення трудових відносин

Найперше питання, з яким стикається кожен роботодавець, є порядок оформлення трудових відносин. Перехід до електронного обліку трудової діяльності є приводом нагадати про основні складові процесу прийняття працівників на роботу. Як відомо, порушення вимог законодавства про працю передбачає юридичну відповідальність роботодавця (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 172 Кримінального кодексу України, ст. 265 Кодексу законів про працю України). Розглянемо, які основні вимоги встановлює трудове законодавство в цьому плані.

1.Подання необхідних документів працівником.

Згідно ст. 24 КЗпП, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а також:

трудову книжку (у разі наявності) або відомості про тудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше 5-ти днів після прийняття на роботу (ст. 48 КЗпП).

У випадках, передбачених законодавством, також подаються документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Про бажання працівника вступити в трудові відносини свідчитиме складена ним і подана роботодавцю заява. При складанні заяви слід враховувати вимоги Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Якщо працівник влаштовується на роботу за основним місцем роботи, то в заяві це місце має бути визначене ним як основне (ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

2. Укладення трудового договору та видання наказу.

Як зазначено у ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі, хоча також допустимою є усна форма трудового договору. У випадках, визначених статтею 24 КЗпП, трудовий договір має бути укладено в письмовій формі (при укладенні контракту, трудового договору з фізичною особою, трудового договору з неповнолітнім працівником тощо). Для окремих категорій осіб встановлено типову форму трудового договору (наприклад, існує типова форма трудового договору між працівником і фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260).

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, як правило, містить назву професії (посади), кваліфікацію, дату початку роботи, умови оплати праці (типова форма такого наказу затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489). Також у наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу може бути застережена умова про випробування (ст. 26 КЗпП). Зазвичай, працівник ознайомлюється з наказом про прийняття на роботу під розписку. Після видання наказу про прийняття на роботу роботодавцем на вимогу працівника вноситься до трудової книжки, що зберігається у працівника, запис про прийняття на роботу.

3. Інформування працівника про важливі аспекти роботи.

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний:

1) роз’яснити працівникові його права й обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства та колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці й протипожежної охорони.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами власника або уповноваженого ним органу щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку (ст. 29 КЗпП).

4. Повідомлення органів державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

Перед допуском працівника до роботи роботодавець, який уклав трудовий договір, має подати повідомлення до територіальних органів Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначений постановою КМУ від 17 червня 2015 р. № 413. Зокрема, допускається подання повідомлення роботодавцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Дата подання повідомлення може бути не раніше дати видання наказу про прийняття на роботу, але має передувати даті початку фактичної роботи працівника.

5. Перевірка придатності працівників певних категорій до виконання роботи за станом здоров’я.

Як зазначено у статті 24 КЗпП, забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я. Випадки, коли роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) медичного огляду визначені, зокрема, у статтях 169 і 191 КЗпП. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, і Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджені постановою КМУ від 23.05.2001 № 559, а Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом МОЗ 21.05.2007 № 246.

Додаткову інформацію можна отримати у відділі організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Запорізького ОЦЗ за номером (061) 233-11-47.

22-26 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки спільно з роботодавцями, міжнародними партнерами, регіональними центрами зайнятості та Центрами професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості проводить Всеукраїнський тиждень професійної освіти.

Програма заходів

Тиждень професійної освіти - це ще один привід нагадати, що представники робітничих професій вже протягом багатьох років користуються значним попитом на ринку праці України, а роботодавці готові пропонувати їм конкурентні заробітні плати та достойні умови праці.

У рамках тижня Центри професійно-технічної освіти ДСЗ проведуть онлайн-екскурсії та презентують свої освітні послуги. Нагадаємо, у системі служби зайнятості функціонують 11 ЦПТО, діяльність яких спрямована на надання освітніх послуг дорослому населенню. Навчання здійснюється за 95 ліцензованими робітничими професіями та багатьма напрямами курсів цільового призначення.

Коваль ручного кування, перукар-модельєр, швачка, електрозварник ручного зварювання, бджоляр та багато інших робітничих професій презентуватимуть майстри центрів профтехосвіти впродовж 22-26 листопада.

Фахівці регіональних центрів зайнятості підготували майстер-класи, вебінари, профорієнтаційні уроки, а також серію відеороликів про професії.

Долучайтесь до онлайн-зустрічей! Перелік активностей

Додаткову інформацію можна отримати у відділі організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Запорізького ОЦЗ за номером (061) 233-11-47.

Працедавці іноді зловживають довірою потенційних працівників, підмінюючи термін «випробувальний термін» безоплатним стажуванням задля визначення їхнього рівня кваліфікації або ж тестування знань та умінь. То що ж таке стажування, і коли його слід застосовувати на практиці?

У частині 6 статті 18 Закону України «Про освіту» зазначено, що стажування – це набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань. Законодавство передбачає можливість його застосування щодо студентів та осіб, котрі перебувають на обліку в центрі зайнятості як безробітні, та в інших передбачених законодавством випадках. Тобто студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, котрі здобули професію або фах і продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, задля набуття додаткових компетенцій та досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь і навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувають освіту, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

Запис про проходження стажування працедавець вносить до трудової книжки, при цьому трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу. Термін стажування за договором не може перевищувати шести місяців.

Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, котрий має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.

Робота керівників стажування, призначених із числа працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися підприємством, організацією, установою за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця у розмірі не менше 5 відсотків суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи.

Після завершення стажування до трудової книжки студента/учня вноситься запис із зазначенням посади, періоду та місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста.

Слід пам’ятати, що безоплатного стажування в трудовому законодавстві не існує. Працедавець повинен виплачувати кошти, якщо в період набуття нових навичок особа виконує роботу. У разі, коли в період стажування студенти виконують професійні роботи, роботодавець здійснює виплату їм заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Якщо стажування проходить безробітний, то у період проходження професійного навчання шляхом стажування на робочому місці за ним зберігається допомога по безробіттю, натомість підприємство у цей період стажисту кошти не виплачує.

Отже, якщо ви не студент і не безробітний, котрий шукає роботу за сприяння служби зайнятості, прийшли в компанію, яка пропонує вам на певний час стажування, то знайте, що так не повинно бути. У такому разі період роботи матиме назву «випробувальний термін». Випробувальний термін під час прийому на роботу становить:

– не більше 3 місяців – у загальних випадках;

– не більше 1 місяця – для робітників;

– не більше 6 місяців – в окремих випадках за погодженням із профспілкою.

Тобто якщо працедавець має на меті визначити рівень кваліфікації нового працівника, тоді слід приймати його на роботу з випробувальним терміном. Якщо працівник не пройшов випробування, працедавець має право його звільнити. А після закінчення стажування зареєстрованого безробітного працедавець зприймає його на роботу згідно договору на працевлаштування.

Додаткову інформацію можна отримати у відділі організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Запорізького ОЦЗ за номером (061) 233-11-47.

Сільське господарство - одна з найважливіших галузей господарського комплексу України. Вже багато років Запорізька обласна служба зайнятості успішно співпрацює з найбільшими с/г підприємствами регіону щодо укомплектування вільних робочих місць, організації професійного навчання, тимчасової зайнятості. Серед таких підприємств: ТОВ «АФ Батьківщина», СВК  «Мирний», ТОВ «Олександрівка», ТОВ «Агрофірма Ольвія», ТОВ «Агротіс Плюс» та ін.

За 10 місяців 2021 року сільгосппідприємства надали до служби зайнятості Запорізької області 5,6 тис.вакансій, з яких 5,5 тис. було укомплектовано.

Також для потреб сільськогосподарських підприємств проводилось навчання безробітних громадян за професіями: тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування  та на курсах цільового призначення  за напрямом «Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки під час виконання сільськогосподарських робіт» і «Сучасні технології обслуговування та ремонт сільськогосподарської техніки та тракторів». Всього пройшли навчання 85 безробітних та 19 осіб підвищили кваліфікацію.

Директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік зазначає: «Попит на працівників у сільському господарстві є стабільно актуальним. Для сільського господарства найбільш затребуваними є наступні професії: тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, агроном, технолог сільськогосподарського виробництва, тваринник, робітник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва.

Напередодні професійного свята ми висловлюємо щиру вдячність за плідну співпрацю усім керівникам с/г підприємств області, які в цей складний час продовжують працевлаштовувати безробітних та  забезпечують гідні умови праці. Розвиток сільського господарства в районі є особливо важливим, бо саме ці підприємства забезпечують працевлаштування значної частки сільського населення».

Додаткову інформацію можна отримати у відділі організаційно-інформаційної роботи та архівної справи Запорізького ОЦЗ за номером (061) 233-11-47.