Роздольська сільська об'єднана територіальна громада

ВЕТЕРАНИ ТА ВЕТЕРАНКИ В СФЕРІ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА ЛОГІСТИКИ: СТАРТУВАВ ПРОЄКТ ІЗ ПІДГОТОВКИ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

16 липня стартував проєкт із залучення ветеранів та ветеранок до професій у сфері логістики. Реалізовує проєкт ГО «Фундація інституційного розвитку» у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій України за сприяння Програми реінтеграції ветеранів, що реалізується IREX за підтримки Державного департаменту США.

Мета проєкту – підтримати ветеранів та ветеранок у здобутті нової професії й подальшому працевлаштуванні в транспортній сфері.

У межах проєкту надається безоплатне навчання за напрямками: водій вантажівки категорії «СЕ», логіст, водій навантажувача, також можна отримати сертифікат професійної компетентності водія (Код 95).

«Залучення ветеранів та ветеранок до сфери транспорту та логістики – це величезний потенціал для галузі, де гостро відчувається криза кадрів. З іншого боку – це можливість забезпечити перекваліфікацію ветеранів та ветеранок, що прагнуть знайти професію у цивільному житті. Саме тому ми ініціювали відповідний проєкт як один з елементів політики перекваліфікації та розвитку людського капіталу, що впроваджується Мінрозвитку», – наголосив Олексій Кулеба, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України.

Серед ключових завдань ініціативи:

1. Забезпечити професійну перекваліфікацію ветеранів і ветеранок на водіїв вантажівок категорії «СE» / Код 95 / логістів та водіїв навантажувачів.

2. Працевлаштувати ветеранів і ветеранок.

3. Заохотити роботодавців до створення інклюзивного робочого середовища.

4. Популяризувати успішні кейси та історії працевлаштування.

«Після спаду на початку повномасштабного вторгнення, логістична галузь відновилась і знову пропонує багато вакансій. В найближчі роки очікується приплив інвестицій та розвиток європейського напрямку. Технологія IoT (інтернет речей), яка допомагає у режимі реального часу збирати дані про вантажі, транспортні засоби і обладнання, вже додає логістиці технологічності і відкриває нові горизонти. Дослідження сучасних професій, яке провів IREX для ініціатив з розвитку людського капіталу, показує, що окрім того, що логістика є однією з перспективних галузей економіки, вона дає ще одну перевагу, актуальну для ветеранів, а саме  – швидке кар’єрне зростання. Можливість динамічно робити кар’єру допоможе ветеранам та ветеранкам компенсувати час, на який вони відклали професійний розвиток у цивільному житті, приділивши його військовій службі», – розповіла Юлія Ткачук, директорка проєктів IREX.   

Навчання проходитиме в таких регіонах:

1. Водій вантажівки категорії «СЕ»: м. Біла Церква (Київська область), м. Дніпро, м. Запоріжжя, м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Онлайн та офлайн навчання.

2. Отримання сертифіката професійної компетентності водія (Код 95): м. Київ. Онлайн та офлайн навчання.

3. Логіст: по всій території України. Онлайн навчання.

4. Водій навантажувача: м. Київ та м. Львів. Онлайн та офлайн навчання.

«Для нашої організації цей проєкт – це логічне продовження роботи над перекваліфікацією кадрів для логістичної сфери. Ми переконані: кожен, хто повернувся з війни, заслуговує на гідну професійну підтримку, нові можливості та стабільне майбутнє. Логістична галузь сьогодні гостро потребує кваліфікованих кадрів, і ми прагнемо об’єднати ці два виклики в одне ефективне рішення», – зазначила Катерина Дацко, виконавча директорка ГО «Фундація інституційного розвитку».   

Навчання триватиме з серпня до жовтня 2025 року. Також учасники та учасниці отримають індивідуальний супровід у пошуку роботи, можливість відвідувати  партнерські компанії, щоб побачити залаштунки роботи, та приєднатися до ветеранської спільноти, яка підтримує один одного не лише під час навчання, а й після працевлаштування.

Для участі у відборі потрібно:

1. Громадянство України.
2. Статус ветерана(-ки) російсько-української війни.
3. Наявність водійського посвідчення категорії «С» та/або «D» (для отримання категорії «СЕ» та/або кваліфікаційної картки водія (Код 95)).
4. Наявність практичного досвіду керування вантажними транспортними засобами категорії «C» щонайменше 1 рік (для отримання категорії «СЕ»).
5. Наявність практичного досвіду керування вантажними транспортними засобами категорії «В» та  «С» щонайменше 1 рік (для навчання на водія/водійку навантажувача).
6. Наявність досвіду роботи в логістичній сфері (буде перевагою).
7. Можливість навчатись онлайн та офлайн в обраному регіоні.
8. Наявність стійкої мотивації отримати нову професію та працевлаштуватися в транспортній сфері.

Дізнатися більше про умови участі або зареєструватися на навчання можна на сайті проєкту: https://veteransdrive.com.ua/

Подати анкету можна до 5 серпня 2025 року.

Запитання можна поставити на електронну пошту проєкту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Проєкт «Залучення ветеранів до професій у сфері логістики» втілюється громадською організацією «Фундація інституційного розвитку» у партнерстві з Міністерством розвитку громад та територій України за сприяння Програми реінтеграції ветеранів, що втілюється IREX за  підтримки Державного департаменту США.

Фундація інституційного розвитку — це громадська організація, яка допомагає інституціям ставати доброчесними, ефективними та стійкими.

Наші сторінки: сайт Фундації, Facebook, Instagram.

"28 липня в Україні вшановують пам'ять тих, хто був страчений, закатований або загинув у полоні.

Цей день – не лише про втрату. Це про біль, який не стихає. Про людей, яких не встигли обійняти. Про злочини, які не мають терміну давності і про які Україна має говорити світові.

Системні злочини проти полонених стали частиною воєнної практики країни-агресора. Росіяни катують. Розстрілюють. Принижують. Використовують наших людей як живий щит, інструмент пропаганди і шантажу.

Оленівка, тортури струмом у полоні, сексуальне насильство, неналежне харчування, відсутність медичної допомоги і зв’язку з рідними – не винятки, а ланки цілеспрямованої політики.

Росія порушує: Женевські конвенції, Конвенцію ООН проти катувань, Римський статут Міжнародного кримінального суду, основи гуманістичної традиції. Це – воєнні злочини. Злочини проти людяності.

Маємо справу з організованою системою знущань над українськими полоненими. Це недостатньо спостерігати – міжнародні інституції мусять діяти. Потрібен їхній тиск. Доступ. Контроль. Відповідальність.

Збройні Сили України вдячні всім волонтерам, правозахисникам, журналістам, які не дають замовчати трагедії наших полонених. Тим, хто шукає зниклих. Підтримує родини. Тримає зв’язок.

Ми вшановуємо полеглих у полоні. Закатованих. Знищених. Ми пам’ятаємо. І не пробачимо.

Ми віримо в повернення кожного нашого воїна. І в силу кожної родини, яка чекає. З любов’ю, болем і витримкою.

Держава робить усе можливе, щоб повернення відбувалися. І ця робота триває, щоб повернути додому всіх.

Це не просто боротьба за наших людей. Це – боротьба за людяність.
Пам’ять. Терпіння. Віра. Шана тим, хто чекає. Слава тим, хто рятує. Слава тим, хто бореться.

Слава Україні!
Героям слава!" - Головнокомандувач ЗС України генерал Олександр Сирський.

#RusiaIsATerroristState, #StopRusia #WarCrimes, #полонвбиває, #Військовополонені

Використано ілюстрацію Yevhen Moroz

Коли потрібні гроші, аби забезпечити себе і рідних. Коли шукаєш надійну роботу заради стабільного доходу. Коли потребуєш прихистку, безпечного місця перебування чи кращих умов проживання… Серед тих, хто пропонує бажане, можуть бути шахраї.
За оцінками МОМ, понад 32 мільйони людей постраждали від повномасштабної війни. Зіткнувшись із впливом військових дій, переміщенням та ослабленням економіки, населення стало більш схильним до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, експлуатації чи насильства.
Запам’ятайте і розкажіть рідним та друзям про основні правила безпеки, як не потрапити у ситуацію торгівлі людьми!
Нікому не довіряйте ваш паспорт. Документи, що засвідчують вашу особу, завжди повинні знаходитися лише у вас. Зробіть та збережіть копії найважливіших документів або сфотографуйте їх та надішліть собі на електронну пошту (у хмарне сховище) чи особам, яким ви довіряєте і з якими підтримуєте зв’язок щодо вашої подорожі.
Повідомляйте близьким про деталі поїздки, будьте обережні щодо пропозицій від приватних осіб, які не є представниками офіційних структур та організацій, координаційних чи волонтерських центрів.
Залиште близьким чи друзям детальну інформацію про своє майбутнє місце перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами або намагайтесь повідомити інформацію одразу після прибуття.
Не віддавайте нікому мобільний телефон. Намагайтесь підтримувати постійний зв’язок із рідними чи друзями. Домовтеся з ними про кодове слово, фразу чи символ, які повідомлять, що ви в небезпеці.
Дізнайтеся номери телефонів українського посольства та консульських представництв за кордоном, візьміть їх із собою. Приймайте допомогу лише від офіційних організацій та перевірених осіб. Якщо ви опинились у скрутній ситуації або вам щось загрожує, звертайтеся до представників своєї країни, які допоможуть вам. Якщо в країні вашого перебування немає посольства України, телефонуйте до посольства України в сусідній державі.
У переважній більшості країн активно працюють неурядові організації та служби, які надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі. Майте при собі їхні контакти та звертайтеся до них у разі потреби.
У випадку, якщо ви відчули загрозу від людини, яка пропонує вам допомогу за кордоном, або ви вже ідентифікували, що потрапили до рук шахраїв, – телефонуйте за номером 112 або зверніться до відповідних служб і/або організацій, зокрема до поліції, посольства, прикордонних служб, волонтерів, гуманітарних місій тощо.
Якщо знаєте про випадки торгівлі людьми чи будь-якого виду експлуатації, або потерпіли від цього злочину, звертайтеся за такими номерами:
0 800 500 202 / 102 гаряча лінія Національної поліції України;
15-47 гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
0 800 213 103 контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;
527 гаряча лінія з протидії експлуатації;
0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 національна дитяча «гаряча лінія»;
112 – служба екстреної допомоги в ЄС;
чат-боти «safeWomen» та «Залишайся в безпеці».
Громадська правозахисна організація «Ла-Страда Україна» надає консультації та підтримку через Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, яка працює в режимі 24/7 не лише за телефоном 0800 500 335 або 116 123 з мобільного, але й через електронні канали зв’язку (Telegram: @NHL116123, Facebook: @lastradaukraine, Skype: @lastrada-ukraine, email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.). Останні є дуже важливими для тих наших громадян, які наразі перебувають за кордоном.
В Запорізькій області підтримку громадян, що потрапили у ситуацію торгівлі людьми, здійснюють:
Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 48, тел. (061) 764 42 65, +38(099) 983 29 89, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 3-а, каб.1.2, тел. +380951369780, +380668500433, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Громадська правозахисна організація «Егіда-Запоріжжя», за адресою: бул. Центральний, 19 Б, Запоріжжя, Запорізька область, 69005, контактний телефон 097 435 17 64, Facebook: https://www.facebook.com/egidaZP/
Інформацію з питань протидії торгівлі людьми можна отримати на сайті www.stoptrafficking.org.
Підтримку постраждалих здійснює Міжнародна організація з міграції (МОМ), яка є частиною системи ООН як провідна міжурядова організація, що підтримує гуманну та впорядковану міграцію для загального блага https://ukraine.iom.int/uk
Відео-ролик «Немає єдиного портрета постраждалого від торгівлі людьми» https://www.youtube.com/watch?v=Kj3qKrgKMiw

20 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3894—ІХ «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (далі — Закон). «ЗА» у другому читанні проголосувало 265 народних обранців.

Зважаючи на те, що Російська православна церква (далі — РПЦ) є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора та співучасницею воєнних злочинів і злочинів проти людяності, що вчиняються від імені Російської Федерації, її діяльність на території України забороняється.

Примітно, що у своїй Резолюції 2540 (2024) Парламентська асамблея Ради Європи оперативно засудила діяльність РПЦ, а Парламент Естонії визнав її терористичною.

Відповідно до Закону релігійні організації, пов’язані з РПЦ, повинні вийти з її складу. Для цього їм надаються широкі можливості в межах чітко прописаної процедури. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) забезпечує дослідження, яке встановлює наявність чи відсутність входження тієї чи іншої релігійної організації в Україні до складу РПЦ. У разі якщо факт такого входження встановлено, ДЕСС надсилає до цієї релігійної організації припис. Наприклад, представники релігійної організації входять до керівних органів РПЦ (Синоду, Архієрейського Собору, Синодальних комісій, Міжсоборної присутності). У такому разі припис міститиме вимогу вийти зі складу цих органів і надати відповідні докази. Відтак, положення Закону про недопущення діяльності релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, до цієї релігійної організації не застосовуватиметься.

Релігієзнавча експертиза, здійснення якої на початку 2023 року забезпечила ДЕСС, встановила, що Українська православна церква (далі — УПЦ) є частиною РПЦ. Чи означає це, що заборона діяльності РПЦ тягне за собою автоматичну заборону діяльності УПЦ?

Ні, не означає. У Законі чітко визначено, що в Україні заборонена діяльність РПЦ, яка є іноземною релігійною організацією, чий центр знаходиться в країні-агресорі, та яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави. До релігійних організацій, афілійованих із РПЦ, застосовуватиметься описана вище процедура. Тобто, після отримання припису, вони повинні будуть вийти зі складу РПЦ.

У разі якщо релігійна організація відмовиться виконати припис, ДЕСС матиме право звернутися до суду. Й суд — і тільки суд, як це має бути в демократичному суспільстві — вирішуватиме питання про припинення цієї релігійної організації.

Деякі коментатори наполягають на тому, що Закон означає фактичну заборону УПЦ, тому що ця Церква не зможе виконати щонайменше одну його вимогу. Зокрема, Закон визначає, що ознакою афіліації релігійної організації з РПЦ є згадка у Статуті РПЦ про входження УПЦ до її складу. Внесення змін до Статуту РПЦ знаходиться поза межами контролю УПЦ, як наголошують такі коментатори, а Московський патріархат навряд чи погодиться на те, щоби виключити цю згадку зі своїх статутних документів.

Однак такі коментарі виходять з неуважного прочитання Закону. У ньому чітко встановлено, що відповідне положення не застосовується, у разі якщо особи, які входять до керівних органів РПЦ, публічно заявляють про свій вихід з її керівних органів і розривають зв’язок із цією Церквою.

1 червня 2023 року, відповідаючи на запит ієрархів УПЦ щодо заходів, які можна вжити, щоб їх не вважали частиною РПЦ, ДЕСС у своєму листі, серед іншого, зазначила таке:

• оприлюднити офіційний документ органу церковної влади або особи (осіб), уповноважених говорити від імені УПЦ, про вихід УПЦ з усіма її єпархіями, синодальними установами, благочиннями, монастирями, духовними навчальними закладами, братствами, сестринствами, парафіями та місіями зі складу РПЦ;
• архієреям та клірикам УПЦ, які входять до складу єпископату РПЦ, її Синоду, синодальних установ, комісій Міжсоборної присутності, надіслати заяви про вихід з них і оприлюднити ці заяви;
• офіційно повідомити помісні православні церкви про вихід УПЦ зі складу РПЦ.

Україна не вимагає від УПЦ ані зрадити віровчення православної церкви, ані змінити літургійні, богословські практики чи мову богослужіння, ані перейти на інший літургійний календар. Єдина вимога, на якій наполягає Закон, — вийти зі складу РПЦ, яка є учасником у війні проти України.

Понад те, історії відомо, як в Массачусетсі, Пенсильванія та в інших американських колоніях було прийнято акти, де молитва за британський парламент і короля Великобританії оголошувалася зрадою батьківщини. Примітно, що Англіканська церква, яка діяла на той час у США, визнала за необхідне перейменуватися на Протестантську єпископальну церкву в Сполучних Штатах Америки. У такий спосіб вона підкреслила, що розриває зв’язки з церквою, яка була бастіоном ворога.

Слід визнати, що українська влада має не менше підстав для обмеження підривної діяльності РПЦ на території України, ніж прийнята урядами Австрії, Бельгії, Нідерландів, Данії та Франції заборона на носіння бурки у громадських місцях або заборона на будівництво мінаретів у Швейцарії.

Таким чином Закон переслідує легітимну мету недопущення підривної діяльності РПЦ на території України.

РПЦ стала найзапеклішим ворогом не лише української державності, але й релігійної свободи. З моменту російського вторгнення в Україну у 2014 році, РПЦ виправдала вбивства близько 50 священиків, богословів і пасторів, деякі з яких були знайдені в богослужбових облаченнях. Окупанти повністю або частково зруйнували понад 630 культових споруд і місць поклоніння. Вони закривають молитовні будинки, переслідують віруючих і катують релігійних лідерів. Фактично на тимчасово окупованих територіях вільно може діяти лише РПЦ. Багато міст, наприклад, Мелітополь, Бердянськ, зіштовхнулися з тим, що РПЦ захопила культові споруди та молитовні будинки, насильно вигнавши з них законних власників.

До того ж, Закон є необхідним для демократичного суспільства, оскільки захищає конституційний лад, громадську безпеку та основоположні свободи; досягає мети у найменш обтяжливий спосіб, оскільки слідує демократичній процедурі, а також не накладає тягаря на совість віруючих. Адже підпорядкування Московському патріархату не є складовою вчення православної церкви.

Закон не спрямований на заборону будь-якої церкви в Україні. Але він не допускає підпорядкування релігійних організацій України центрам, які спрямовані на знищення української державності, культури, ідентичності. Відзначимо, що зв’язки з центрами в країні-агресорі, уже розірвали Старообрядницька церква, а також Істинно-Православна церква.

Україна пишалася і пишається досягненнями у сфері релігійної свободи. У неї не було ані заборонених церков, ані зачинених храмів. Російське вторгнення, в якому РПЦ взяла активну участь, змусило нашу країну захистити себе від зловживання і маніпуляції релігією з боку держави-агресора.

Так, 11 квітня 2024 року Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (далі — ВРЦРО) заявила, що жодна організація — світська або релігійна, — центр якої знаходиться в державі-агресорі, не може діяти в Україні. 16 серпня 2024 року під час зустрічі з Президентом України члени ВРЦРО підтвердили свою позицію й підтримали курс Президента на духовну незалежність країни. Водночас вони підкреслили, що навіть в умовах жорстокої кровопролитної війни в Україні пошановується релігійна свобода, яка не зазнає утисків.

Цю позицію підтверджують і соціологічні опитування. Так, згідно з дослідженнями Центру Разумкова, більшість респондентів відповіли, що в Україні існує свобода совісті. Також, майже 60% опитаних заявили, що відносини між віруючими різних конфесій є нормальними, та лише 4% відповіли — що конфліктними.

Між тим, як зазначено в останньому звіті Pew Research Center, оприлюдненому 5 березня 2024 року, показники України за індексом державних релігійних обмежень не лише кращі, порівняно із пострадянськими країнами, але й із шістьма західноєвропейськими демократіями.

Закон не є забороною УПЦ. Він лише не дозволяє підпорядкованість релігійних організацій на території України РПЦ, яка проголосила «священну війну» проти України.